З нагоди 20-ї річниці Помаранчевої революції Суспільне підготувало спеціальний проєкт "20-та річниця початку Помаранчевої революції", який повертає глядачів у події листопада 2004 року — час, коли Україна об’єдналася в боротьбі за справедливість і свободу.
Про зародження ідеї цього проєкту, особливості його створення та послання, які він несе сучасному поколінню, розповів автор ідеї український публіцист, історик, журналіст і телеведучий Олександр Зінченко.
— Як саме зародилася ідея цього проєкту?
— Все дуже просто — на Майдані. Ми маємо цілі періоди новітньої історії, які не були належно осмислені суспільством. Ми часто рухаємося вперед, не озираючись назад, а озиратися варто регулярно. Наприклад, якщо подивитися на нас зараз, через 20 років після Помаранчевої революції, ми бачимо зовсім іншу країну.
Ми маємо нагадувати ці історії, бо молодь, якій сьогодні 20–25 років, не може пам’ятати подій того часу. Звідки їм брати інформацію? З книжок чи фільмів. І хто має їх створювати? Суспільне. Ми, як суспільний мовник, працюємо для цього. Якщо немає якісного фільму про Помаранчеву революцію, ми повинні його зробити.
Ми плануємо цикл документальних фільмів під назвою "Помаранчева епоха. Початок", який розповість про події з 2000 до 2010 року, з акцентом на Майдані та його наслідках.
— Чи будуть у майбутньому фільмі використані короткі інтерв’ю, наприклад ті, що глядачі вже можуть переглянути?
— Так, інтерв’ю, які ми вже показали в нашому ефірі, стануть частиною цього проєкту, адже вони дозволяють передати багатогранність подій очима людей, які безпосередньо брали в них участь. Ми вже записали кілька таких інтерв’ю:
Володимир В’ятрович, який у 2004 році був молодим науковцем і активістом громадської кампанії "Пора". Наталка Дмитрук, яка жестовою мовою в прямому ефірі заявляла про фальсифікацію виборів. Марія Бурмака — муза трьох українських революцій: Революція на граніті, Помаранчева революція та Революція Гідності відбувалися під її саундтрек. Її пісні стали символами тих часів й відображали тодішні настрої українців. Оксана Забужко, яка сидячи за комп’ютером і телефоном, активно розповідала західному світові про події в Україні. Вона стала одним із найгучніших голосів Помаранчевої революції. Віктор Ющенко, лідер Помаранчевої революції. Ми вже записали з ним розмову про наслідки тих подій і плануємо повернутися до деталей передісторії та самого Майдану.
Крім того, ми плануємо залучити до розмови й інших учасників тих подій. Для нас важливо показати збалансовану історію, тому ми плануємо врахувати погляди представників різних сторін, щоб глядач отримав об’єктивний і повний портрет того часу.
— Як ви думаєте, такі проєкти закликають людей відповідати за свій вибір?
— Я не можу примусити когось бути відповідальним, але такі проєкти спонукають до цього. Це питання не до автора, а до аудиторії: які емоції фільм викликав, які висновки сформував…
— Чи закладаєте ви у концепцію проєкту послання, які можуть зацікавити сучасну молодь і спонукати її до глибшого осмислення історичних подій?
— Якщо молодь готова дивитися великі формати, цей фільм для неї. Але якщо молодь звикла споживати відео тривалістю півтори хвилини, я їй, на жаль, нічим не допоможу. Якщо це її вибір, то вона ризикує опинитися на узбіччі історії.
Серйозні історичні процеси вимагають глибокого аналізу, розуміння причинно-наслідкових зв’язків, а для цього потрібно більше часу й зусиль. Без знання та розуміння історії молоді покоління ризикують повторити помилки минулого, обрати хибний шлях, знову опинитися під впливом популістів чи автократів.
Наше завдання — створити продукт, який дозволить зануритися в історичний контекст, зрозуміти, як формується суспільство, як ухвалюються рішення та які наслідки вони мають. Але чи скористається молодь цією можливістю — залежить лише від неї самої.
— Як ви думаєте, чи можливі в Україні у майбутньому мітинги, подібні до Майдану?
— Історія не повторюється, але певні елементи завжди залишаються. Українці мають унікальну національну рису — готовність до об’єднання й боротьби за справедливість. Ця якість формувалася століттями. У нас немає природних бар’єрів, таких як Альпи чи Ла-Манш, які захищали б нас від зовнішніх загроз. Тому єдиним способом виживання було вчитися триматися разом і спільно протистояти загрозам.
Важливим фактором є й українське уявлення про справедливість, яке передбачає, що влада завжди має бути підзвітною суспільству. Ще за княжих часів чи за козацької доби існували народні збори. Це сформувало глибоку традицію, яка відрізняє нас від сусідніх країн, наприклад росії. Тому подібні масові акції можливі й у майбутньому, якщо в суспільстві виникне гостре відчуття несправедливості або ми побачимо загрозу нашим свободам.
— Що б ви хотіли сказати молодому поколінню українців? На що варто звертати увагу під час вивчення таких історичних подій?
— Важливо навчитися сприймати й аналізувати великі обсяги інформації. Сьогодні, на жаль, ані шкільна програма, ані соціальні мережі не сприяють розвитку цих навичок. Навпаки, часто вони їх послаблюють. Тому молоді варто читати грубі книжки, дивитись довгі документальні фільми. Це допоможе краще розуміти процеси, які відбуваються у світі, і передбачати загрози, що з’являються за горизонтом. Я добре пам’ятаю, як у 2019 році попереджав про наслідки необачності та можливих помилок в оцінці можливих загроз.
— Ви озвучували тоді свої попередження?
— Так, і навіть у студії Суспільного Мовлення. В нас була окрема програма — "Розсекречена історія", яка була присвячена історичним помилкам українців. Ми аналізували помилки українців і робили попередження, бо тоді багато хто не розумів, що відбувається і повторював мантру про необхідність "закінчити війну".
Війну може закінчити лише той, хто її почав. Війну почав Путін. Закінчити її може Путін. Ми можемо або перемогти, або капітулювати, але завершити цю війну — ні.
Якщо вам це досі не зрозуміло, значить, ви прочитали мало грубих книжок, подивилися мало великих документальних фільмів і не розумієте, як працює цей світ. А тепер ми всі платимо за свої помилки. Для того ми й маємо опрацьовувати наші помилки минулого — щоб не робити нових.
-- Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс "Бробакс", навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
|