Ведуча і журналістка Єлизавета Цареградська повернулася у команду телеканалу Суспільне Культура після річної перерви. Ведуча програми "Культурний інстинкт" була на початку створення проєкту, що замислювався як розмови з людьми, які творять сучасну Україну. Після повномасштабного вторгнення програма зосередилася на соціокультурних передумовах війни, охоплює широкий спектр тем для всебічної рефлексії травми війни, яку переживають українці. Зараз Єлизавета продовжить шукати відповіді на питання "Які ж ми?" у культурній царині.
Єлизавета Цареградська ексклюзивно розповіла нам детальніше про своє повернення, концепцію та майбутнє оновлення проєкту "Культурний інстинкт".
— Єлизавето, майже рік тому ви призупинили зйомки у програмі "Культурний інстинкт", проте ваш голос лунає на хвилях Радіо Культура та Громадського радіо. Що надихнуло вас повернутися до команди проєкту на телеканал Суспільне Культура?
— Тут є кумедна версія, де є трохи сміху, але це також правда, що шукала ще одну роботу, щоб закрити борг за СТО. Зайшла на сайт і побачила, що Суспільне Культура шукає редактора. Написала своїм теплим контактам. Прийшла на співбесіду, почали обговорювати, і колеги сказали, що редакторство може бути не найкращим варіантом в поєднанні з моїми активностями. "Але пам'ятаєш, є такий проєкт…". Ми командою поділилися думками, що потрібно продовжувати цей проєкт, але є бажання його оновити, перезапустити, модифікувати. І ми почали думати над цією ідеєю. Я відразу прийшла з пропозицією, що мені цікаво створювати інтервʼю.
— Ви розпочинали цей проєкт, а як змінилися ваші погляди й підходи до роботи за час вашої відсутності?
— Зараз я такий промоутер ментального здоров'я. Наразі я лікую тривожний розлад, і ретроспективно розумію, наскільки тривога впливала на моє життя, зокрема, професійне. Зараз я відчуваю більше спокою та можливості фокусуватися. Сподіваюся, аудиторія відчує це в етерах. Загалом я переосмислила своє ставлення до телебачення загалом. Наразі вважаю телеаудиторію дуже важливою, з якою треба працювати та інвестувати в неї ресурс. Телевізор в Україні — досі важливий майданчик, подобається нам це, чи ні. Ігнорувати це було б помилкою, як на мене.
— Плануєте запрошувати міжнародних експертів для участі в проєкті?
— Це складний процес, розумієте. Тут не йдеться про інтенцію або план. Звісно, що нам дуже цікаво спілкуватися з людьми інших поглядів, з людьми за кордоном, але в наших реаліях формат телебачення часто ускладнює цю реалізацію. Це суто питання часу і технічних можливостей, які можуть звучати як відмовка, але коли у вас є виробничі плани і вам потрібно вийти в ефір програму післязавтра, то ви не можете просто вирушити у відрядження, наприклад.
— Єлизавето, чи складно представляти нових людей аудиторії?
— Ми не фокусуємось взагалі на питанні "нових" облич, а нам важливо розкривати актуальні теми, і якщо у приверненні уваги до теми нам знадобиться людина з попкультури, то, звісно, вона буде в кадрі.
Єлизавета Цареградська працює на Суспільному Мовленні з 2018 року. У 2021-му під час BookForum записала цикл інтерв'ю "Гра в дорослішання" про психологічну та політичну зрілість українців, а також була ведучою серії програм "Культові українці: позначені гривнею" на телеканалі Суспільне Культура. Ведуча програми "Ранок культурної людини" на Радіо Культура.
"Культурний інстинкт" — інтерв’ю з обличчями сучасної української культури. Через особистостей у програмі розкривають культурний ландшафт України та суспільство після початку повномасштабної війни.
|