Дивіться цієї неділі, 21 квітня, о 21:00 на телеканалі Суспільне Культура та о 13:00 на ютуб-каналі Суспільне Культура фінальну серію документального циклу "Велика російська брехня. Спорт"*. Яким чином російське лобі та фінанси впливає на спортивний світ протягом років?
У 2014 році Росія так прагнула очолити турнірну таблицю власної Олімпіади, що влаштувала грандіозну допінгову схему і вірила, що на власній землі все обернеться їм на користь. Міністерство спорту Росії приховувало позитивні допінгові проби своїх спортсменів, замінюючи їх на чисті. Як покарання за грубе порушення принципів доброчесності, Росії заборонили брати участь в Олімпіаді-2018 під власним прапором.
Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну, кремлівські гроші, зв'язки та брехня повертають росіян під білим прапором та у статусі нейтральних учасників на спортивні майданчики.
"Вони стверджують, що російські спортсмени є офіцерами, але не беруть участі у бойових діях. Вказують на те, що це лише один зі способів відсторонити конкурентоздатну країну у спорті, бо росіяни заберуть усі медалі. (...) Росія виступає як акула: якщо вона відчуває кров, якщо вона бачить можливість пройти крізь щілини, де можуть просунутися її спортсмени-офіцери на Олімпіаду, вони це роблять", — розповідає у фільмі виконувач обов'язків президента Федерації легкої атлетики України (2021–2023 рр.) Євген Пронін.
На чемпіонаті світу з фехтування у 2023 році "нейтральна" російська спортсменка Анна Смірнова домоглася дискваліфікації української чемпіонки Ольги Харлан через відмову потиснути руку. Це ледь не призвело до відсторонення української спортсменки від участі в Олімпійських іграх 2024 року. Фехтування було одним із перших видів спорту, в якому Міжнародна федерація повернула до змагань російських спортсменів після бану через війну в Україні.
"Це була просто чітка провокація для створення інформаційного приводу, який можна було викрутити в бік того, що це українка винна, вона навіть руки не подала. Тобто війна відходила за кадр цих емоцій, й той момент, кому подавати руку, і чому взагалі мають тиснути руки одна одній дві воюючі сторони, особливо коли мова йде про жертву. Насправді це була абсолютно зрежисована ситуація", — коментує у фільмі засновниця ініціативи з інфогігієни "Як не стати овочем" Оксана Мороз.
Що ж стоїть за такою зухвало поведінкою росіян та їхнім поверненням у великий спорт? Про це у фінальному епізоді документального циклу говорять спікери олімпійська чемпіонка з фехтування Ольга Харлан; хокеїст, олімпійський чемпіон Домінік Гашек; тенісист Сергій Стаховський; спортивний кореспондент видання The Guardian Нік Еймс; режисер і продюсер спортивних документальних фільмів Алекс Гейл; в.о. президента Федерації легкої атлетики України (2021–2023 рр.) Євген Пронін; головний редактор телеканалу "Суспільне Спорт" Олексій Мандзій; спортивний журналіст Валентин Щербачов та інші.
Проєкт реалізований на замовлення та у співпраці з телеканалом Суспільне Культура командою ФОП Андрій Єрьомін.
Над проєктом працювали:
автори ідеї — Андрій Єрьомін, Анна Білоус;
авторки сценарію — Наталка Пономарів, Анна Данильчук;
режисери — Олександр Назаров, Наталка Пономарів;
оператор-постановник — Вячеслав Пономарьов;
презентерка — Анна Данильчук;
продюсери — Вячеслав Пономарьов, Андрій Єрьомін.
Керівниця проєкту зі сторони Суспільного — Альона Голякова, виконавчий продюсер — Лук’ян Галкін.
* Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
-- Суспільне Культура — загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних і мистецьких подій країни та світу.
|