новости телевидения

До Міжнародного дня корінних народів світу, який відзначають 9 серпня, на платформах Суспільного Мовлення відбудеться прем’єра документального фільму "Мій Крим". На прикладі історій представників трьох корінних народів України — киримли, кримчаків та караїмів — проєкт ілюструє факти вкраденої росіянами у різні роки мультикультурності як складової української ідентичності.

О 12:30 та о 20:30 дивіться на телеканалі Суспільне Культура;

о 21:00 — на ютуб-каналі Першого;

о 22:00 — на місцевих каналах Суспільного Мовлення.

9 серпня о 00:30 документальний фільм показали у прямому ефірі марафону "Єдині новини #UAРазом". Об 11:00 аудіоверсія фільму прозвучала на Українському Радіо.

Напередодні, 8 серпня, у Кримському домі відбулася презентація документального фільму "Мій Крим", створеного командою Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного. Показ пройшов за участі героїв та творців фільму.

"Цей фільм — це база, яка може заповнити пробіли у наших знаннях про самих себе. У фільмі не буде глибокого дослідження депортації чи винищення корінних народів, адже за кожною назвою народу — люди, які є носіями особистих родинних історій, і саме через ці історії ми побудували ширшу картину й уявлення про те, а хто ж такі корінні народи України. Чому їх три? Чому їх асоціюють з Кримом? Хто такі кримські татари й чому насправді це "киримли" чи "кримці". Як караїми опинилися в Галичі? Як винищили кримчаків через примусову зміну національності у паспорті? Я маю можливість говорити про ці факти великій аудиторії, працюючи на Суспільному і відчуваю важливість цієї теми саме зараз, адже біль втрати домівки у якій вся родинна пам'ять торкнулась нас усіх і хочеться, аби українське суспільство ідентифікувало своїх і позбувалось ілюзій", — розповіла продюсерка та керівниця проєкту, а також керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Анастасія Гудима.

"Хочу висловити три “дякую”. Дякую за те, що ви тут. Дякую своїй команді. Я часто забуваю їм казати про це — всіх ціную й поважаю за ваш талант, за вашу працю. Дякую героям, що я з вами знову і знову проживаю нові життя. Не хочу розповідати, про що цей фільм і які я закладала в нього меседжі, адже робота краще за будь-які слова скаже про свого автора. Хочу, щоб після перегляду в кожного з вас щось відбулося всередині й кожен виніс для себе щось цінне та важливе", — поділилася авторка та режисерка фільму Олена Кривенко.

Керівник державного підприємства "Кримський дім", актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв підкреслив, що пам’ятати про тимчасово окуповані території, зокрема Крим, — це про людське в нас, адже саме з окупації Криму розпочалася сучасна війна.

"Наші вороги вже декілька сторіч намагаються зробити все для того, щоб ми забули, хто ми є, забули, де наше небо, де наша земля, що нас ідентифікує, які наші мрії, чого ми прагнемо. А прагнемо ми самі вибудовувати свій порядок денний, прагнемо розмовляти мовою наших батьків, ми прагнемо сталого розвитку, прагнемо найкращого майбутнього нашим дітям, — переконаний він. — Я сподіваюся, що ми продовжуватимемо співпрацю для того, щоб пам’ятати, що і Крим, і Луганськ, і Донецьк, і багато-багато наших міст, які сьогодні знаходяться під окупацією, врешті-решт обов’язково повернуться до складу України не тільки за визначенням міжнародного права, а й де факто".

Герої фільму Ділявер Осман, диригент Київського національного академічного театру оперети (киримли), Наталія Марткович, донька останнього караїма з міста Галич Івано-Франківської області — Семена Мартковича, одного із засновників Галицького музею караїмської історії та культури (караїмка), В’ячеслав Ломброзо, заступник голови Міжнародної громадської організації "Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму" (кримчак).

Разом із ними глядач проходить складний шлях їхніх родин роками забуття та геноциду, відчує відважний дух спротиву, який допомагає корінним народам відроджувати свою культуру, зберігати традиції та віднаходити своє місце у світі.

"Дуже вдячний вашій команді за те, що ви зробили. Я ще не бачив такої роботи, щоб простими словами, сюжетами показали різницю між трьома корінними народами, що дуже важливо для ідентифікації кожного з них, — поділився враженнями герой фільму В’ячеслав Ломброзо. — По-друге, протягом свого життя я чув багато історій про кримських татар, караїмів, кримчаків, і все одно історії донині торкають душу, до цього не можна звикнути. Не уявляю, як людство може вчиняти так з іншими людьми, як-от депортації, про що ви бачили у фільмі. Щоразу слухаючи розповіді своїх дідусів, бабусь про розстріли кримчаків, не міг усвідомити, що все-таки ми живі".

"Дякую, що ви таку увагу проявили до цінної теми, яка піднімається, напевно, тільки серед тих, кому це болить. Насамперед дякую від імені свого батька та від української общини караїмів маленького містечка Галича", — додала героїня фільму Наталія Марткович.

Після показу фільму відбулась дискусія "Що ми робимо зараз, аби громадянське суспільство розуміло Крим та корінні народи". В обговоренні взяли участь Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, Таміла Ташева, постійна представниця президента України в АР Крим, Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції.

"Чи достатньо українське суспільство знає про корінні народи?! У 1968 році мої батьки прорвалися до Криму. Радянська влада показувала, що в Криму можуть жити всі, але нашому народу все одно заборонили повертатися. Ми чекали 20 років, поки народ це право виборов. І не тільки кримські татари, багато хто виборов свої права, й через це в тому числі розвалився Радянський Союз", — розповів Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Він додав, що випробування останніх майже 10-ти років викристалізовують українську політичну націю, суспільство проходить шлях усвідомлення своєї історії та ролі в побудові держави: "Сьогодні через великі випробування українська етнічна нація усвідомлює, що вона є тим, хто об’єднує багату етнічну українську спільноту, і вона дійсно усвідомлює, що ця спільнота дуже різна. Мені здається, нам треба зробити ще декілька кроків для того, щоб ця окремішність не сприймалася як загроза. Ця наша "окремішність" має зцементувати ще більше те, що я називаю українську політичну націю. І це є основа нашої української держави".

Також учасники говорили про таке:

що можна зробити на рівні держави, аби розповісти більше про корінні народи, та що зараз пропонують в освітніх програмах;

як працюють представницькі органи для обізнаності людей;

як втілювати стратегію когнітивної деокупації Криму та як комунікувати про корінні народи з тими, хто в окупації;

репресії, яких зараз зазнають представники корінного народу в Криму, більшість незаконно засуджених і затриманих є кримськими татарами;

що світ знає про корінні народи України та як це може допомогти повернути Крим.

Відповіді на ці питання можна прочитати незабаром в наступному матеріалі.

--
Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин. За 3 роки його команда виготовила понад 10 масштабних проєктів різних жанрів — документальні історії, тревел-шоу та репортажі. Разом із редакціями Суспільного в Ужгороді, Чернівцях та Одесі виготовляє проєкти мовами нацспільнот: угорською, словацькою, ромською, німецькою, румунською, гагаузькою та болгарською.

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший, Суспільне Культура, супутниковий телеканал Суспільне Новини, радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також національна мережа місцевих каналів. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.