Щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці о 19:00 на телеканалі НТН виходить проект "Історії війни". Ведучий Андрій Данілевич розповідає пронизливі історії людей, які пройшли крізь біль і втрати. Але попри все вони вірять у нашу перемогу й наближають її кожен на своєму фронті. Цього тижня в одному з випусків – історія військового кухаря 56-ї бригади Тетяни Ель Діаб, яка шість місяців провела в полоні у росіян.
Тетяна Ель Діаб підписала контракт зі Збройними силами України ще у 2017-му, коли її коханий загинув в АТО, захищаючи країну. Хотіла продовжити його справу, але зброю в руках тримати не змогла, тож пішла служити кухарем. Під час повномасштабного вторгнення жінка разом зі своїм підрозділом перебувала в Донецькій області. У той час, коли люди намагалися вибратися з охопленого вогнем Маріуполя, Тетяна разом із 56-ю бригадою їхала в епіцентр бойових дій, бо вони мали наказ повертатися до міста. Тоді жінка ще не розуміла, що ця подорож стане для неї фатальною... У Маріуполі годувала і військових, і цивільних. Спочатку готували їжу в школі, потім перемістилися на комбінат імені Ілліча. Щодня їжі ставало все менше, їли вже тільки раз на день. Від утоми та постійних бомбардувань поступово наростала паніка... Наприкінці квітня підрозділ дістав наказ маленькими групами йти на прорив. Група Тетяни вийти з комбінату імені Ілліча не змогла. Спробували вийти по катакомбах, але заблукали, провели під землею 5 діб без їжі та води, а коли нарешті вийшли на поверхню – потрапили в полон до росіян.
Окупанти спочатку привезли Тетяну в селище Мирне, що неподалік Маріуполя. Уже на першому допиті жінку звинуватили в тому, що вона снайпер, а не кухар, бо побачили на її руках мозолі. Етапом Тетяна пройшла через шість різних міст та установ, допоки не опинилася в Оленівській колонії. Її ситуацію погіршувало те, що жінка не значилася в жодних списках, удома вона вважалася безвісти зниклою, тож на швидкий обмін не сподівалася. Холодна, смердюча маленька камера, у якій дівчата спали по черзі, стала вже звичною для Тетяни. Жінка спала на голому цементі та майже місяць не милася. Тільки-но вона подумала, що гірше вже не може бути, як її відправили на гауптвахту в Донецьк – якраз у день народження… Через шість місяців полону Тетяну нарешті обміняли. Але через травму ноги, якої вона зазнала в полоні, жінка досі майже не ходить – навіть на обмін її під руки виводили російські військові… Що допомогло Тетяні Ель Діаб витримати жахіття полону та всі пекельні тортури? Дивіться у середу, 13 липня, о 19:00 в "Історіях війни" на НТН.
Ще одна історія війни – про волонтера з Херсона Олега Дегусарова. Коли почалася повномасштабна війна, він був в Угорщині, але одразу ж вирішив повернувся до України. Спочатку допомагав на вокзалі у Львові жінкам із дітьми дістатися кордону, а щойно випала нагода – повернувся до рідного, але окупованого Херсона, де залишилися мама і сестри. Олег разом із командою допомагав херсонцям пережити окупацію, а тепер надає допомогу постраждалим від повені внаслідок підриву Каховської ГЕС…
Також у нових випусках своїми спогадами про життя в окупації поділилася Валентина Білько з Мар'янівки Київської області. У перші дні війни, коли окупанти обстрілювали село, жінка безвилазно сиділа в підвалі, а коли вийшла на двір – жахнулася: дорогою були розкидані тіла мертвих односельчан…
Дивіться "Історії війни" щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці о 19:00 на телеканалі НТН. Окрім того, випуски проекту виходять на супутниковому каналі "Інтер+" щопонеділка, щовівторка та щочетверга о 19:30. А свою історію війни ви можете надіслати в телеграм-канал програми "Свідок" – https://t.me/svidok_telegram.
|